- LifeStart
- Colostrum Management
Основні висновки дослідження
- Годівля телят достатньою кількістю молозива підсилює позитивний ефект високого рівня годівлі до відлучення.
- Неживильні та неімунні фактори молозива впливають на ефективність засвоєння поживних речовин і мають тонкий вплив на регуляцію апетиту у телят.
Переваги збільшеного споживання молозива
Користь від молозива не обмежується лише імунною підтримкою. Неживильні фактор, що містяться в молозиві, давно визнані важливими для розвитку новонародженого теляти. Ряд дослідників показали, що різні рівні споживання молозива мають короткостроковий вплив на ріст, метаболізм та ендокринний статус телят [1,2,3]. Інші дослідження, які оцінювали довгострокові переваги підвищеного рівня годівлі молозивом або інтенсивної годівлі до відлучення, виявили збільшення надоїв та виживаності до другої лактації [4–7].
У дослідженні Soberon і van Amburgh [8] вивчали вплив різних рівнів споживання молозива у поєднанні з різними рівнями споживання замінника цільного молока (ЗЦМ) на добровільне споживання корму, приріст живої маси та ефективність використання корму у телят голштинської породи до та після відлучення.
Схема дослідження
Усього було відібрано 125 телят голштинської породи, яких випадковим чином розподілили на 4 групи:
- HH: 4 л молозива одразу після народження + 2 л через 12 годин, далі — вільний доступ до ЗЦМ, максимум 12 л/день.
- HL: 4 л молозива одразу після народження + 2 л через 12 годин, далі — обмежене споживання ЗЦМ, що забезпечує середньодобовий приріст (ADG) ≈ 300 г/день.
- LH: 2 л молозива одразу після народження, далі — вільний доступ до ЗЦМ, максимум 12 л/день.
- LL: 2 л молозива одразу після народження, далі — обмежене споживання ЗЦМ, ADG ≈ 300 г/день.
Результати у фазі до відлучення
Середньодобовий приріст був значно вищим у групах з високим рівнем годівлі молоком:
- HH: 786 г/день
- HL: 423 г/день
- LH: 673 г/день
- LL: 394 г/день
Результати після відлучення
Групи HH та HL, які отримували високий рівень молозива, показали незначне підвищення споживання сухої речовини та приросту живої маси. Ефективність використання корму була майже однаковою.
Висновок
Результати дослідження показують, що статус молозива впливає на темпи росту телят, які отримують достатню кількість поживних речовин понад рівень підтримки. Після відлучення споживання корму було дещо вищим у телят, які отримували великі об’єми молозива, незважаючи на те, що рівень IgG у всіх групах перевищував галузевий стандарт (≥10 г/л). Це свідчить про те, що неживильні та неімунні чинники молозива впливають на ефективність засвоєння поживних речовин і регуляцію апетиту у телят.