Боротьба з тепловим стресом у свиней

Тепловий стрес — це зростаюча проблема у свинарстві по всьому світу, що пов’язана з підвищенням температури та вологості. За оцінками експертів, щороку агросектор втрачає через це до 200 мільярдів доларів США. Впровадження ефективних екологічних, кормових і управлінських стратегій може зменшити негативний вплив теплового стресу на здоров’я і продуктивність свиней. Дослідження показують, що навіть 2–6 годин перебування в умовах спеки можуть порушити бар’єрну функцію кишківника, що дозволяє патогенним бактеріям проникати в організм.

Фермери можуть зазнати втрат через: 

↓ зменшення молоковіддачі свиноматок

↑ зростання смертності

↑ зростаюча кількість абортів

↓ зниження забійної маси

Індекс теплового стресу свиней

Коли виникає тепловий стрес?

Свині дуже сприйнятливі до теплового стресу, і як температура, так і вологість відіграють вирішальну роль у визначенні його тяжкості. Під впливом високих температур свиням важко регулювати тепло свого тіла, що призводить до зменшення споживання корму, збільшення частоти дихання та навіть серйозних ризиків для здоров'я. 

  • Свині на відгодівлі починають відчувати тепловий стрес при температурі близько 28°C за низької вологості (30%). При підвищеній вологості негативний вплив спостерігається вже при нижчих температурах.
  • Великі свині (75 кг і більше) є особливо вразливими – їх продуктивність знижується вже при 23°C.
  • Свиноматки та кнури мають ще нижчу толерантність.

Індекс теплового стресу у свиней є корисним інструментом для оцінки рівня ризику. Коли температура перевищує 28°C навіть за помірної вологості, кишкове здоров’я та приріст помітно страждають. З погіршенням таких умов Індекс теплового стресу переміщується із зони тривоги до небезпечної зони, де потрібні негайні дії для запобігання серйозним наслідкам для здоров'я та у крайніх випадках смертності.

Вплив теплового стресу на продуктивність та здоров'я тварин

Свині не можуть ефективно пітніти й мають обмежену здатність до охолодження тіла. Тепловий стрес виникає, коли температура перевищує комфортну зону (для свиноматок та свиней на відгодівлі — 16–18°C).

Це може спричинити:

  1. Зниження споживання корму → втрата ваги, уповільнене зростання, низька конверсія корму.
  2. Прискорене дихання → зневоднення, порушення обміну речовин.
  3. Ослаблення імунної системи → зростання захворюваності.
  4. Репродуктивні порушення → зниження фертильності, аборти, менші об’єми приплоду, погіршення якості сперми.
  5. Поведінкові зміни → збудженість, агресія, дистрес.
  6. Підвищення смертності → особливо серед молодняка,  або імуноослаблених тварин.

Cтратегії боротьби та запобігання теплового стресу у свиней

Екологічні стратегії:

  • Системи охолодження: вентилятори, розпилювачі води, випарні системи.
  • Вентиляція: належне провітрювання запобігає перегріванню.
  • Утримання: уникати прямого сонячного світла, використовувати решітчасті підлоги, продумане планування простору.

Стратегії водопостачання:

  • Постійний доступ до чистої, свіжої та прохолодної води . 
  • Регулярна перевірка поїлок і швидкості подачі води.
  • Лактаційні свиноматки можуть споживати до 50 літрів води на добу.

Стратегії годівлі:

  • Регулювання годин годівлі: годуйте свиноматок у прохолодні години (рано вранці/ввечері); це може допомогти збільшити споживання корму, оскільки свиноматки частіше їдять у прохолодні періоди часу. 
  • Спостереження за ознаками теплового стресу: прискорена частота дихання, млявість, зниження апетиту. Рання діагностика може запобігти більш серйозним наслідкам у майбутньому. 

Стратегії щодо поживності:

Годівля свиней у період теплового стресу потребує коригування, щоб задовільнити їхні потреби в поживних речовинах і водночас зменшити вплив високої температури на споживання корму та загальне самопочуття та здоров’я. Свині, особливо в умовах теплового стресу менше споживають корм, тому важливо забезпечити оптимальний раціон і відповідні управлінські заходи для підтримання їхньої продуктивності та здоров’я.

  • Підвищення вмісту жиру: Жир забезпечує більше енергії на одиницю маси, ніж вуглеводи чи білки. Додавання до раціону жирів рослинного або тваринного походження дозволяє покрити потреби в енергії без надмірної теплогенерації під час травлення, оскільки перетравлення жиру вимагає менше енергії.  
  • Зниження вмісту клітковини: Корм з високим вмістом клітковини потребує більше енергії на перетравлення, що сприяє додатковому виробленню тепла. Зниження рівня клітковини у раціоні дозволяє зменшити навантаження на систему травлення і вироблення тепла в організмі тварини.  
  • Годівля частіше та меншими порціями: У період теплового стресу свині споживають менше корму. Поділ добової дози на дрібніші порції, що подаються частіше, сприяє кращому засвоєнню поживних речовин і зменшує ризик розладів травлення.  
  • Забезпечення достатньої кількості стартерного корму для поросят, оскільки в умовах спеки у свиноматок знижується продукція молока.
  • Додавання кормових добавок: 
    • Електроліти: підтримують водний баланс і поповнюють запаси солей, втрачених через підвищене потовиділення та дихання. Підвищене споживання води призводить до дисбалансу електролітів, що негативно впливає на продуктивність. Додавання натрію гідрокарбонату сприяє підтриманню кислотно-лужної рівноваги та знижує ризик респіраторного алкалозу.  
    • Охолоджувальні агенти: мінерали та вітаміни (особливо групи В) сприяють збереженню апетиту та споживанню корму, покращують стійкість організму до теплового стресу.  
    • Антиоксиданти – зменшують наслідки оксидативного стресу, викликаного високими температурами. . 

Антиоксиданти у зменшенні теплового стресу 

Тепловий стрес посилює оксидативний стрес у свиней, спричиняючи утворення активних форм кисню (АФК) або вільних радикалів, що пошкоджують клітинні мембрани, білки та ДНК. Антиоксиданти нейтралізують вільні радикали, підтримують імунну функцію та покращують здоров’я кишківника.

Зменшення оксидативного стресу

Під час теплового стресу кровообіг зміщується до периферійних тканин, внаслідок чого внутрішні органи, зокрема кишечник, зазнають оксидативного стресу. Додавання до раціону антиоксидантів та осмолітів допомагає знизити цей ризик. Важливо, щоб джерела антиоксидантів мали високу здатність нейтралізувати вільні радикали. Вітамін E традиційно використовується в раціонах, однак має обмежену ефективність і діє лише в ліпідному середовищі. Натомість поліфеноли – це природні речовини з потужними антиоксидантними властивостями, які активні як у водному, так і в жировому середовищі та мають високу біодоступність. (Компанія Trouw Nutrition розробила AO-mix – кормову добавку на основі поліфенолів з високою біодоступністю та вираженою антиоксидантною дією).

Підтримка імунної функції

Тепловий стрес послаблює імунітет, підвищуючи сприйнятливість свиней до інфекцій і хвороб. Вітаміни A, C та E відіграють ключову роль у підтриманні імунної функції та зниженні запальних процесів.

Захист здоров'я кишківника

Під впливом тепла кров відводиться від органів травлення до шкіри, що погіршує цілісність слизової оболонки кишківника і всмоктування поживних речовин. Це підвищує ризик проникнення патогенів у кров. Поліфеноли з високою біодоступністю допомагають підтримувати цілісність і функціонування кишкового бар’єру в умовах теплового стресу.

Активне управління тепловим стресом є запорукою збереження добробуту, продуктивності та довголіття свиней. Впровадження вказаних стратегій дозволяє мінімізувати негативні наслідки спеки та підтримувати ефективність виробництва.