Вплив якості молозива та кількості випоюваного молока

  • LifeStart
  • Colostrum Management

Основні висновки дослідження:

  • Передача пасивного імунітету через молозиво є критично важливою для захисту телят від хвороб у період формування власної імунної системи.
  • Молозиво містить інші важливі фактори для росту та продуктивності телят, такі як IGF-I, IGF-II, гормон росту, інсулін, пролактин та лептин.
  • Ці фактори також відіграють ключову роль у розвитку функцій шлунково-кишкового тракту.
  • Підвищення рівня годівлі до відлучення призводить до вищих темпів росту як до, так і після відлучення.
  • Збільшення рівня годівлі до відлучення також забезпечує кращу продуктивність у період лактації.  
31.12.2021

Метаболічне програмуваня через оптимізацію менеджменту молозива та високий рівень годівлі

Метаболічне програмування (або неонатальне імпринтування) досліджується у багатьох видів тварин. За останні 30 років проведено значну кількість досліджень у великої рогатої худоби, спрямованих на оптимізацію здоров’я та росту шляхом спеціальних методів годівлі та менеджменту у перші етапи життя. Вчені визначали параметри, необхідні для досягнення оптимального здоров’я та продуктивності телят.У дисертації доктора Christina Yunta «Вплив пренатального та неонатального харчування на метаболізм і майбутню продуктивність у молочних нетелей» [1] наведено огляд сучасних досліджень щодо коротко- та довгострокових ефектів годівлі високоякісним молозивом та збільшених обсягів молока у період до відлучення.  

Вплив молозива на здоров'я та метаболізм

Годування новонароджених телят достатнім об’ємом високоякісного молозива для забезпечення оптимальної передачі пасивного імунітету є загальновизнаним. Якщо теля має концентрацію IgG у сироватці 10 мг/мл через 48 годин після народження, передача вважається успішною [2]. Для досягнення цього рівня достатньо нагодувати теля 4 літрами молозива одразу після народження, що також знижує ветеринарні витрати порівняно з годівлею лише 2 літрів [3].

Окрім імуноглобулінів, молозиво багате на поживні речовини та біоактивні сполуки, такі як гормони та фактори росту, що впливають на розвиток і продуктивність теляти. Біоактивні фактори, такі як IGF-I, IGF-II, гормон росту (GH), інсулін, пролактин (PRL) та лептин, модулюють розвиток шлунково-кишкового тракту (ШКТ), впливаючи на проліферацію клітин, травлення, розвиток імунної системи, а також на функції поза межами ШКТ [4,5].

Дослідження показують, що молозиво має значний вплив на глюкозний метаболізм телят. Споживання молозива покращує абсорбцію глюкози за рахунок збільшення поверхні кишечника [6] та покращення перетравлення лактози. Телята, які отримували достатній об’єм високоякісного молозива, мали вищу концентрацію інсуліну після прийому корму, ніж ті, що не отримували молозива [7].

 

Вплив високого рівня годівлі до відлучення на ріст і продуктивність

Телята, які отримували традиційний раціон з обмеженою кількістю молока, мали низькі темпи росту [8] та високий рівень смертності [9]. Вищі темпи росту досягалися шляхом збільшення кількості молока [10]. Раніше вважалося, що підвищення рівня молока збільшує ризик діареї, але сучасні дослідження [11] спростували це за умови правильного менеджменту та використання якісного замінника цільного молока. Інші дослідження показали зв’язок між вищим рівнем годівлі у ранньому віці та вищою продуктивністю молока у першій лактації [12,13]. Це може бути пов’язано з більшою масою тіла при першому отеленні, адже існує сильна кореляція між цими показниками. Збільшення рівня годівлі до відлучення забезпечує вищі середньодобові прирости (ADG), що у поєднанні з належним менеджментом після відлучення призводить до стійкого збереження високої маси тіла.

 

Висновок

Забезпечення телят достатньою кількістю високоякісного молозива одразу після народження є ключовим для отримання користі від IgG та інших важливих біоактивних факторів, що позитивно впливають на здоров’я та метаболізм. Крім того, підвищення рівня годівлі до відлучення сприяє як короткостроковому росту, так і довгостроковій продуктивності у період лактації.

 

Завантажити статтю

Довідкова література

[1] Yunta, C. (2015) Short- and medium-term changes in performance and metabolism of dairy calves offered different amounts of milk replacer (Doctoral dissertation). Universitat Autonoma de Barcelona, Spain. 
[2] Donovan, G.A., Badinga, L., Collier, R.J., Wilcox, C.J., Braun, R.K. Factors influencing passive transfer in dairy calves. J. Dairy Sci. 1986; 69:754–759. Robison, J.D., Stott, G.H., DeNise, S.K. Effects of passive immunity on growth and survival in the dairy heifer 1, 2. J. Dairy Sci. 1988;71:1283–1287 (3135297). Selim SA, Smith BP, Cullor JS, Blanchard P, Farver TB, Hoffman R et al., 1995, Serum immunoglobulins in calves: their effects and two easy reliable means of measurement, Vet Med, 90, 4 387-404. 
[3] Faber, S.N., Faber, N.E., McCauley, T.C., Ax, R.L. Case study: Effects of colostrum ingestion on lactational performance. Prof. Anim. Sci. 2005; 21:420–425. 
[4] Odle, J., Zijlstra, R.T., Donovan, S.M. Intestinal effects of milkborne growth factors in neonates of agricultural importance. J. Anim. Sci. 1996; 74:2509–2522. J. W. Blum 2006. Nutritional physiology of neonatal calves. J. Anim. Physiol. Anim. Nutr.90:1–11. 
[5] Blum, 2006. Op. Cit. 
[6] Hammon, H.M., Steinhoff-Wagner, J., Flor, J., Schönhusen, U., Metges, C.C. Lactation Biology Symposium: Role of colostrum and colostrum components on glucose metabolism in neonatal calves. J. Anim. Sci. 2013; 91:685–695. 
[7] Blum, J.W., Hammon, H. Endocrine and metabolic aspects in milk-fed calves. Domest. Anim. Endocrinol. 1999; 17:219–230. 
[8] Flower, F.C., Weary, D.M. Effects of early separation on the dairy cow and calf. II: Separation at 1 day and 2 weeks after birth. Appl. Anim. Behav. Sci. 2001; 70:275–284. 
[9] NAHMS. 2007. Dairy 2007, Part I: Reference of Dairy Cattle Health and Management Practices in the United States. 
[10] Jasper, J., Weary, D.M. Effects of ad libitum milk intake on dairy calves. J. Dairy Sci. 2002; 85:3054–3058. Diaz, M.C., Van Amburgh, M.E., Smith, J.M., Kelsey, J.M., Hutten, E.L. Composition of growth of Holstein calves fed milk replacer from birth to 105-kilogram body weight. J. Dairy Sci. 2001; 84:830–842. Quigley, J.D., Wolfe, T.A., Elsasser, T.H. Effects of additional milk replacer feeding on calf health, growth, and selected blood metabolites in calves. J. Dairy Sci. 2006; 89:207–216. 
[11] Jasper and Weary, 2002. Op. Cit. And Terré, M., Tejero, C., Bach, A. Long-term effects on heifer performance of an enhanced-growth feeding programme applied during the pre-weaning period. J. Dairy Res. 2009; 76:331–339. 
[12] Shamay, A., Werner, D., Moallem, U., Barash, H., Bruckental, I. Effect of nursing management and skeletal size at weaning on puberty, skeletal growth rate, and milk production during first lactation of dairy heifers. J. Dairy Sci. 2005; 88:1460–1469. And Drackley, J.K., Pollard, B.C., Dann, H.M., Stamey, J.A. First-lactation milk production for cows fed control or intensified milk replacer programs as calves. J. Dairy Sci. 2007; 90:779 (Abstr.). 
[13] Bach, A., Ahedo, J. Record keeping and economics of dairy heifers. Vet. Clin. North Am. Food Anim. Pract. 2008; 24:117–138. Bach, A. Ruminant Nutrition Symposium: Optimizing Performance of the Offspring: Nourishing and managing the dam and postnatal calf for optimal lactation, reproduction, and immunity. J. Anim. Sci.2012; 90:1835–1845. And Soberon, F., Raffrenato, E., Everett, R.W., Van Amburgh, M.E. Preweaning milk replacer intake and effects on long-term productivity of dairy calves. J. Dairy Sci. 2012; 95:783–793. 
[14] Bach and Ahedo, 2008. Op. Cit. And Keown, J.F., Everett, R.W. Effect of days carried calf, days dry, and weight of first calf heifers on yield. J. Dairy Sci. 1986; 69:1891–189.

 

More about colostrum management